Кохання під зіркою Сіріуса | Анна Лачина | Школа

У третій книзі трилогії Анни Лачиної продовжується романтична історія дівчини Магди. Невпевнена в собі, з почуттям провини і низькою самооцінкою, вона веде блог під ніком «Дощова». Одного разу вона ненароком губить свій вірш — і починається незвичайна низка подій-зустрічей-почуттів. Цей вир захоплює редактора шкільної газети «окулярника» Анджея, бунтівника та грубіяна Роберта, волонтерку з притулку для тварин Ізу та ще багатьох людей… І як же в цій круговерті відшукати своє кохання? Або як не проґавити його, адже часто воно ховається зовсім не там, де ми його шукаємо?

Прочитавши назву «Кохання під зіркою Сіріуса», можна подумати, що цього разу будемо мати справу з космосом. Це не так, хоча… Справи любовні то і є космос. А хто ми у тому просторі? У книзі є декілька любовних ліній і всі вони мають щасливий кінець. Іза, Анджей, Магдик і Роберт навчаються в одній школі, мають багато справ, різними способами намагаються їх вирішити. Для підлітків характерна виняткова імпульсивність та бунтарство, тож, скажімо, Роберт, той самий Паскудник, частенько «заливав» своє горе алкоголем, Магдик і Анджей поринали у світ віртуального спілкування, сподіваючись хоч якось відволіктися від реальності. Люцина, тітка Роберта, любила гуляти на самоті, ходити пішки вулицями міста, Іза доглядала за тваринами з притулку. Ці лінії життя об’єднує одне — усі вони зійшлися «в плюс» і дорівнювали сподіванню, що завтра буде краще. У школі сповістили про смерть Рея від інфаркту… Життя Магдик перевернулося, проте згодом змогло повернутися на стару колію. Чи була вона винна? А може то Роберт-Паскудник довів вчителя своїм нестерпним характером? Минув час і був організований концерт пам’яті Рея, Магда стала однією з організаторів. До підлітків приєдналися дорослі, й усі разом вони змогли зробити велику справу. А далі все як у найромантичнішому фільмі про кохання. Красень барабанник зізнається у коханні дівчині, з якою ще декілька тижнів тому не бачив майбутнього. А що ж дівчата роблять у таких ситуаціях? Просто плачуть і погоджуються з усім, що пропонують. Така вже вона — емоційна дівоча натура.