Фактор кохання | Ганна Лачина | Школа

Головні героїні книги — дівчата Патриція і Магда — мріють про палиці романтичне кохання. Кожна з них знаходить собі хлопця-одного по-своєму: хто в реальному житті, фактично по сусідству, а хто в неозорому інтернет-просторі. І хоч події, подеколи бурхливі й таємничі, розвиваються по-різному, проте дівчат, як і сучасних підлітків, хвилюють ті самі гострі питання: як «розгадати» свого друга? Як побороти власні страхи та комплекси і виявити почуття? Як бути самими собою і сприймати всіх такими, якими вони є?

Старшокласниці Магда й Патриція навчаються в гімназії, більш-менш терплять одні предмети й годиною люблять інші, спостерігають за стосунками мам і тат і знаходять кохання. Патриція — у реальному житті, більш традиційно, а Магда — у віртуальному світі. Патриція у реальному просторі й реальному часі закохується в Едварда Каллена. Магда знайомиться в Мережі із таємничим Адвененом. Едвард Каллен у реальному житті? Ой так! Ерік якщо й не справжній вампір, то дуже навіть на нього схожий. Він імпозантний, гарно володіє англійською, і-і-і за ним просто цікаво спостерігати з вікна у ванній. А що? Щоб підступитися до такого хлопця, треба спершу вивчити його на відстані сусіднього будинку! А від до Магдиного Адвенена ще складніше наблизитися: він неперевершено зберігає своє інкогніто. Що ж із цього буде? Можна лише здогадуватися... Проте не підлітками єдиними в польському янґедалті. «Фактор кохання» Анні Лачиної — друга книжка із серії «Сучасна європейська підліткова книга». Першим романом серії стали такі ж не егоїстичні «Samotni. com» Барбари Космовської. До чого егоїзм? Уважається, що саме підлітки — головні егоїсти. Проте польські автори й авторки янґедалтів лейтмотивно кажуть: є не тільки підліток, а й дорослі. У них свої конфлікти, їм не легко вирішувати не лише власні проблеми. Є тата, яким байдуже до своїх батьківщин. Для них принципово — провести бездоганний вечір. Бездоганний – це щоб усі гості (після, директор, міністри, радники) залишилися нагодованими й задоволеними. І насправді байдуже, що робитиме під час цього світського збіговиська донька. Тім паче зайве й неприємно знаті, як дружина готує цей прийом, як готує кожну страву й готує кожну кімнату до цього візиту. Але, звісно, буде найкраще, коли вона звільниться з роботи й займатиметься лише приготуваннями: викладацька справа забирає надто багато часу... Тата із деспотичними замашками — це не рідкість, і це серйозна проблема. Але кожному варто пройти через свої неприємності й кохання-закоханості. Можливо, хтось пересвідчиться в існуванні прекрасного вампіра, а хтось більше не шукатиме почуття в Інтернеті. Проте с'est la vie й немає на це ради. І це чудово: усі мають шанси на перемоги й поразки ;)